ВІТАЮ НА СВОЄМУ БЛОЗІ! КОЖНОМ ЧИТАЧЕВІ-ЙОГО КНИГУ,КОЖНІЙ КНИЗІ-ЇЇ ЧИТАЧА!"

23 травня 2013 р.

ПОДІЇ

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк


          З історії свята
    Щорічно 24 травня в усіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.
У цей день православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які були православними ченцями і створили слов’янську абетку у грецькому монастирі.
   В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 р. і відзначається щорічно 24 травня.
    Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу.
Слов’янську писемність було створено в IX ст., близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
    Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Згодом було створено дві абетки – глаголиця і кирилиця.
    Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце в усіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX ст., разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. 1863 р. на Русі було прийнято постанову про відзначення пам'яті святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).
    Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

Немає коментарів:

Дописати коментар